«Роз’яснення та публікації»

«Роз’яснення та публікації»
До уваги посадових осіб ДП «Шахта ім.М.С.Сургая»:
вартість «дозволених» подарунків, які можуть отримувати посадові особи підприємства
Згідно із положеннями частини другої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) посадові особи підприємства можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 5.5 Антикорупційної програми ДП «Шахта ім.М.С.Сургая».
З 1 липня прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2007 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).
Враховуючи викладене, посадові особи підприємства можуть одноразово приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо їх вартість не перевищує 2007 гривень, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року не перевищує 3842 гривень.
Зазначені обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
1. даруються близькими особами;
2. одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
В той же час, посадовим особам підприємства забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1. у зв’язку із виконанням своїх повноважень або своїм становищем та пов’язаними з цим можливостями;
2. якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Довідково. Подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (частина перша статті 1 Закону).
________________________________________
Розширено перелік членів сім’ї та близьких осіб у розумінні антикорупційного законодавства
18 жовтня поточного року набрали чинності зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими розширено коло близьких осіб та членів сім’ї суб’єктів, зазначених у частині першій статті 3 цього Закону (до таких суб’єктів відносяться посадові особи ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» як посадові особи юридичних осіб публічного права). Зокрема, змінено визначення терміну «члени сім’ї», а саме членами сім’ї є:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Таким чином, діти незалежно від спільного проживання відносяться до членів сім’ї. Крім цього, розширено перелік близьких осіб, до цієї категорії додатково віднесено:
— двоюрідного брата, двоюрідну сестру;-
— рідного брата та сестру дружини (чоловіка);
— племінника, племінницю;
— рідного дядька, рідну тітку;
— батька та матір дружини (чоловіка) сина (дочки).
Таким чином, до близьких осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» відносяться члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта. Просимо працівників та посадових осіб ДП «Шахта ім.М.С.Сургая» врахувати зазначені зміни у своїй діяльності з метою недопущення виникнення або своєчасного врегулювання конфлікту інтересів.
________________________________________
Пам‘ятка про врегулювання конфлікту інтересів
в діяльності працівників ДП «Шахта ім.М.С.Сургая»
Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) передбачено визначення термінів «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів». Порушене питання вказаний Закон врегульовує окремим розділом V.
Приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону, зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Згідно з розділом V Закону, врегулювання конфлікту інтересів здійснюється за допомогою одного з наведених нижче заходів:
1) усунення працівника від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням працівником відповідного завдання, вчиненням ним певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження у доступі працівника до певної інформації;
4) перегляд обсягу функціональних обов’язків працівника;
5) переведення працівника на іншу посаду;
6) звільнення працівника.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у розділі V Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
У разі виникнення запитань, за отриманням роз’яснень звертатися до професіонала з антикорупційної діяльності ДП «Шахта ім.М.С.Сургая», контактний телефон 06273-6-35-77; 066-250-33-99, E-mail: anticor.udon3@gmail.com.
________________________________________
Попередження корупційних діянь посадовими (службовими) особами
Повідомляємо, що у разі вимагання посадовими (службовими) особами Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая» та в його структурних підрозділах хабара або іншої неправомірної вигоди, зловживання владою або службовими повноваженнями, Вам необхідно про цей факт повідомити професіонала з антикорупційної діяльності за тел. 06273-6-65-77; 066-250-33-99.
Відповідно до статті 368 Кримінального кодексу України «прийняття службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до 2 років».
Також нагадуємо, що відповідно до статті 369 Кримінального кодексу України «пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк».
Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
________________________________________
ЩО ТАКЕ КОРУПЦІЙНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ?
Корупційне правопорушення– діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
корупція – використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей;
потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової;
правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;
спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 65 Закону України «Про запобігання корупції» визначає такі види відповідальності за корупційні правопорушення:
– кримінальна;
– адміністративна;
– цивільно-правова;
– дисциплінарна.

Зміни контактів для зв’язку з професіоналом з антикорупційної діяльності  ДП «Шахта ім.М.С.Сургая»

 

У разі виникнення запитань, за отриманням роз’яснень, для повідомлення працівниками підприємства про факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень звертатися до професіонала з антикорупційної діяльності ДП «Шахта ім.М.С.Сургая»:

– за телефонами 062 -73- 65- 80, 066-167-20-32;

– на адресу електронної пошти anticor.udon3@gmail.com;

– у приміщені АПК ДП «Шахта ім.М.С.Сургая»,

години прийому щодня з понеділка по п’ятницю

з 09.30 до 11.30;

з 13.00 до 15.00.

З 01 січня 2021 року змінилась сума отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку, яка вважається суттєвою зміною в майновому стані суб’єкта декларування, так у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2270 гривень, тобто 2270 грн х 50 ПМ = 113 500 грн (сума, яка вважається суттєвою зміною в майновому стані).

Особливості відображення у декларації відомостей про доходи, у тому числі подарунки

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи, включно з  податками і зборами.

У декларації вказуються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Які доходи та подарунки зазначаються у декларації?

У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

При цьому доходи включають:

  • заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
  • гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
  • дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
  • дохід від надання майна в оренду (користування);
  • дивіденди;
  • проценти;
  • роялті;
  • страхові виплати;
  • виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
  • призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
  • благодійну допомогу;
  • пенсію;
  • спадщину;
  • доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
  • подарунки;
  • інші доходи.

Під заробітною платою розуміються як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати у грошовій формі.

Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються: у формі грошових коштів або в іншій формі. Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (ст. 1 Закону). Це стосується також подарунків, які суб’єкт декларування отримує від члена сім’ї або навпаки.

Якщо третя особа оплачує витрати на відпочинок (переліт, проживання тощо), лікування, освіту тощо суб’єкта декларування або члена його сім’ї, це вважається подарунком у негрошовій формі, який повинен бути відображений у декларації із зазначенням вартості подарунка.

Водночас оплата третьою стороною участі суб’єкта декларування у публічному заході не є доходом.

Доходи зазначаються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ. Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, нематеріального актива, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок повинен бути також відображений у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» (незалежно від вартості), 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (за умови, якщо вартість перевищує 100 ПМ), 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» (незалежно від вартості), 7 «Цінні папери» (незалежно від вартості), 12 «Грошові активи» (якщо сукупний розмір грошових активів перевищує 50 ПМ) тощо. У декларації наступного звітного періоду, за умов, що таке майно перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, а його вартість перевищує встановлений поріг для декларування (наприклад, 100 ПМ – для цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), відомості про таке майно зазначаються лише у відповідному розділі декларації залежно від виду об’єкта декларування.

У разі, якщо вартість подарунка суб’єкту декларування перевищує 50 ПМ, необхідно додатково вказати у блоці полів «Інформація щодо іншого правочину» розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про договір дарування, на підставі якого набуто право власності на це майно (подарунок).

Якщо ж таке майно не належить суб’єкту декларування на останній день звітного періоду (наприклад внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації відомості зазначаються таким чином:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – двічі про отримані доходи:

– у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

– у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – двічі в блоці полів «Інформація щодо іншого правочину» про:

– договір дарування, на підставі якого набуто право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 50 ПМ);

– договір купівлі-продажу, на підставі якого припинено право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість предмету правочину перевищує 50 ПМ).

Якщо ж майно, яке було подаровано члену сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді, але не належить йому на останній день звітного періоду (наприклад внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації зазначаються лише відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» про отримані доходи:

– у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

– у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру).

На кого поширюється дія вимог ст. 52 Закону про подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме: отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства (ч. 4 ст. 52 Закону).

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають суб’єкти декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до ст. 513 Закону), а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають. Інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Подання інформації про суттєві зміни в майновому стані за ст. 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені ст. 46 Закону.

Наприклад, у разі отримання доходу на суму більшу ніж 50 ПМ суб’єкт декларування повинен подати про це повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Зазначена інформація повинна бути також вказана у декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює звітний період, у якому в суб’єкта декларування виник обов’язок подати відповідне повідомлення про суттєві зміни в його майновому стані.